Нещодавно тренер «Кривбаса» Олександр Ворона розповів про декількох талановитих український баскетбольних проспектів. Серед згаданих гравців був наймолодший, якого наставник порівняв з Олександром Ковлярем.
«Загалом діти – це найголовніше в житті, але у нашій країні війна, тож пріоритети змінюються, і найголовніше прямо зараз – це солдати. Діти відійшли на другий план. Але не можна зупинятися – з дітьми потрібно працювати.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
Тренер клубу Суперліги назвав гравців, які можуть стати майбутнім українського баскетболу
Наприклад, я зараз разом з Андрієм Кальніченком працюю з дітками у його школі, і в нас є хлопець 2014 року народження – це буде, мабуть, наступний Олександр Ковляр, якщо взагалі його не переплюне», – повідомив наставник Олександр Ворона в інтерв’ю для Tribuna.
Мова йде про Данила Курупка (дата народження – 02.04.2013), який 25 червня зі своєю командою SBA 2K U11 виграв Одеську Баскетбольну Лігу (ОБЛ) та став найрезультативнішим гравцем турніру.
У Найкращій Балтійській Баскетбольній Лізі (BBBL) U-12 сезону-2023/24 розігруючий Данило за 10 матчів у складі SBA у середньому за гру здобував 10.1 очка, 5.3 підбирання, 2.3 перехоплення, 1.6 передачі (за 29.1 хвилини).
Також варто відзначити виступ інших лідерів одеситів на цьому турнірі: Івана Васильєва (28.01.2012) з Basket Family й Артема Кальніченка (27.12.2013) зі SBA 2K.
Щоб шанувальники баскетболу могли більше дізнатися про юного таланта, мені вдалося розпитати за Курупка у його тренера та співзасновника Smart Basketball Academy 2К («Баскетбольна Академія Смарт») Андрія Кальніченка.
– Що такого особливого у баскетболіста Данила Курупка? Чому за його розвитком треба слідкувати на думку наставника команди української Суперліги Олександра Ворони?
– Коли Олександр побачив Данила на першому тренуванні, то відразу сказав, що цей баскетболіст у майбутньому гратиме за національну збірну України.
Це талановитий хлопець. Він не з тих дітей, яким в одне вухо влітають слова, а в інше – вилітають. Дуже швидко засвоює інформацію. Вже у 11 років володіє навичками, які потрібні для майбутнього гравця національної збірної: дриблінг, кидок, бачення майданчика. Курупко у свої 11 випереджає однолітків у розумінні баскетболу на 3-4 роки. У нього інше мислення. Інколи народжуються такі особливі діти. Бог йому подарував баскетбольний талант.
– Яке відношення до вашої академії наразі має Олександр Ворона?
– Зараз він працює в моєму клубі. Коли завершився сезон у Суперлізі, то Олександр приїхав додому, та ми з ним домовилися, що з травня до серпня він буде займатися з гравцями 2013 та 2012 р.н., на яких у мене великі сподівання.
Мрію, що 2-3 баскетболісти цього віку стануть гравцями національної збірної України. За цей період Олександр Ворона зможе покращити їх навички гри як у нападі, так і в захисті.
Також у нас є старші хлопці, яких ми готуємо під Суперлігу. Олександр і я працюємо індивідуально з молодими гравцями 2006-2008 р.н.
– Данило одесит чи приїхав з іншого міста?
– Даня родом із Миколаєва. У 5 або 6 років розпочав займатися баскетболом у тренера Владислава Тонченка. Коли відбулося повномасштабне вторгнення РФ і був наступ на Миколаїв, його родина переїхала до Одеси. Дізналися про нашу академію та виявили бажання, щоб син тренувався саме в нас.
– Будь ласка, оцініть внесок Курупка в перемоги команди у відсотковому відношенні.
– Вважаю, що у середньому 60-65%. Буває матч, де він непомітний за набраними очками, але виділяється кількістю асистів та організацією баскетболу. В іншій зустрічі може забити 25 очок. Тоді доля гри залежить на 80% від нього. Напередодні ми програли та не вийшли до фіналу ОБЛ серед юнаків 2012 роком народження, але Даня був на провідних ролях, хоча за набраними балами став другим у команді.
– Наразі Ви розповіли про скіли в атаці, а що можна сказати про гру Данила в захисті?
– Володіє своїм тілом, є розуміння як грати в захисті: де «давити», де «відпустити», де включити пресинг. Зрозуміло, що недосвідчений, тому робить помилки. Йде на перехоплення, коли не треба. Але дуже сильно працює ногами. Якщо дати команду, то будь-якого 1-3 номера, що водитиме м’яча, «з’їсть» у захисті.
– Чи не стане перешкодою для професійного становлення зріст Курупка? Він не виглядає найвищим серед однолітків. Дайте, будь ласка, прогноз, якого зросту може бути цей баскетболіст, коли виросте.
– Сподіваюся, що він буде вище за 180 см. Хоча знаємо дуже багато професійних гравців, які ледь-ледь дотягували до 180.
– Хто є капітаном його команди, чи розвинені в юнака лідерські якості та бажання перемагати?
– Даня є капітаном. Лідерські навички присутні. Також відзначу, крім бажання перемагати, емоційну стійкість, стриманість, розум, відповідальність. Усе в цього гравця сформовано, немов йому вже 16 років.
Будь ласка, не показуйте це інтерв’ю Данилу, щоб у нього не було «зіркової хвороби»!
– Чому він обрав №28 та яке має прізвисько серед одноклубників?
– 28 номер – це комбінація цифр, де зашифровані дні народження. 2 – це число з дати його народження, а 8 – молодшої сестрички. Одноклубники називають Даню «кеп», тому що він наш капітан.
– За які команди та на якій позиції виступав Курупко цього сезону?
– Він грав за команду 2013 року народження на позиції розігруючого захисника. Його колектив виступав у Одеській Баскетбольній Лізі. У головних конкурентів зі СДЮСШОР ім. Бориса Літвака у сезоні-2023/24 виграли всі очні зустрічі. Крім того, Данило грає ще за команди 2012 та 2011 р.н.
– Які результати продемонстрували його команди?
– За 2013 роком народження вже двічі ставали переможцями Одеської Баскетбольної Ліги. За 2012 роком вони грали в чемпіонаті України (ВЮБЛ – ред.), але виступили нижче моїх очікувань. Данило грав добре, до нього претензій немає. Тренери одного з клубів Суперліги підходили до мене та простили відпустити цього баскетболіста до їх академії.
Команда Дані зазначеного віку також була віце-чемпіонкою минулого року, а вже в цьому – не вийшла до фіналу, програвши у 1/2. У підсумку посіла четверте місто, програвши в овертаймі бронзу з різницею у 2 очки. Майже в кожному турі він отримував індивідуальні визнання: або MVP, або найкращого бомбардира. З командою 2011 року гравець не так давно розпочав працювати, тому результати ще попереду.
Цього сезону також грали у BBBL U-12. Возили на змагання 6-10 гравців на два тури у Валмієрі та Ризі (Латвія) через скромні фінансові можливості. Зіграли 10 матчів, вигравши лише один – у ризького Rīdzene-2012.
Кілька зустрічей програли в «зарубі» у завершальних чвертях. Думаю, через недостатній змагальний досвід. Але в підсумку отримали грандіозний і неоціненний досвід! Вдячний батькам, які знайшли фінанси та змогли відправити дітей в Латвію.
Бачили у містечку з 25 тисячами населення зал, який вміщує 5 тис. глядачів. Крім цього там є ще три криті баскетбольні майданчики з ідеальним паркетом. Хлопці поверталися з Європи із безмежним бажанням працювати й підвищувати власний рівень.
– Нещодавно записав інтрв’ю про звитяги 10-річного одесита Олександра Коломийченка, який виграв три останні міжнародні турніри зі своїм естонським клубом Віймсі та потужно виступав у місцевому чемпіонаті. Припускаю, що «Баскетбольна Академія Смарт» також мала відношення до підготовки цього гравця.
– Ну, дивіться. За рік до війни, у серпні 2021-го, ми з його батьком – Дмитром Коломийченком – відкрили цю школу. В нас усе виходило, було фінансування від залучених спонсорів.
Дмитро, під керівництвом якого робив перші кроки в баскетболі його син Олександр, був головним тренером і повністю керував підготовкою молоді та налаштував тренувальний процес. Як менеджер я відповідав за створення всіх умов для продуктивної роботи.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
Знай наших: українець Олександр Коломийченко виграв три поспіль міжнародні турніри з “Віймсі” U-10
Я – агент і скаут, працюю у великій європейській організації, маю зв’язки в за кордоном. Ідея була наступною: брати до академії молодих, готувати й давати шанс проявити себе в іноземних клубах.
Наприклад, забрали Петра Білоуса з Тернополя. Ми його готували, зараз він два сезони провів за «ЧСУ Анду Сібіу», на початку червня став віце-чемпіоном і був включений до символічної п’ятірки чемпіонату Румунії U-16.
Один хлопчик індивідуально працював з Коломийченком-старшим. Не буду називати прізвище. Цей баскетболіст наразі грає у системі мюнхенської «Баварії». Дуже гарний хлопець.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
“Баварію U-14” українців Сербенова та Попова привітали з чемпіонством під час фіналу Бундесліги
Розпочалася війна і Дмитро залишив країну. Мав повне право, бо багатодітний батько. Пів року школа не працювала, але потім знову її запустили. До 2022 року в нас тренувалося близько 100 дітей. Зараз, через 1,5 року як знову поновили діяльність, займаються вже 120-130 дітей. Маємо чотири локації по місту. Є й п’ятий зал, але поки що не можу туди знайти тренера.
На жаль, зараз важко залучати до академії дитячих тренерів. Фахівці нікуди не хочуть виїжджати, дехто навіть боїться пересуватися містом. Намагався привезти в Одесу іноземних спеціалістів, але через війну вони бояться сюди їхати. Все ж продовжую вести перемовини з одним тренером, можливо, вийде його залучити до роботи.
– Ви можете порівняти юних баскетболістів Олександра Коломийченка й Данила Курупка?
– Два роки не бачив Сашу та не знаю рівень гравців 2014 року. Тому не зможу зробити таке порівняння.
Олег Сагайдак для basket.com.ua
