Фото: unian.ua
Банк Альянс, спільно з енерготорговцями, пов’язаними з українським олігархом Ігорем Коломойським, вкрав 14 000 дронів Mavic у держави. Суди запобігають поверненню коштів. Про це пише в середу європейське видання EU Today.
“Протягом останніх тижнів судді Київського господарського суду та Північного апеляційного господарського суду фактично заморозили можливості Укренерго повернути 1,13 мільярда гривень (26,7 мільйона євро). Це частина коштів, які “Юнайтед Енерджі”, афілійована з Ігорем Коломойським, отримала на початку повномасштабного вторгнення в Україну від перепродажу електроенергії, не заплативши державі. Борг компанії мав бути покритий гарантом – Банком Альянс”, — йдеться в матеріалі.
Однак банк також відмовився виконувати свої зобов’язання. “Сума, еквівалентна вартості 14 000 дронів Mavic, 57 000 дронів FPV або 7000 снарядів калібру 155 мм для оборонних сил України, висить у повітрі”, — відзначає автор статті.
Він також додає, що Національне антикорупційне бюро України (НАБУ), яке розслідувало справу, не бере участі в судових процесах як сторона.
Згідно з матеріалами справи, восени 2021 року Альянс видав гарантію “Юнайтед Енерджі”, де гарантує платежі за куплену у Укренерго електроенергію. На початку 2022 року компанія Коломойського перепродала отриману від Укренерго енергію, переводячи гроші пов’язаній компанії. З урахуванням штрафів загальна заборгованість цього контрагента склала 1,7 мільярда гривень, з яких Укренерго вже встигла стягнути лише 600 мільйонів.
“У справі НАБУ все виглядає просто і зрозуміло: співробітник Укренерго, голова правління банку та партнер Коломойського Кіперман, відповідальний за United Energy, були оголошені у розшук. Детективи вказали, що всі троє фактично змовилися у цій угоді. Однак кримінальна справа з таким сюжетом ще не є рішенням суду. Вищий антикорупційний суд має розглянути цю історію і винести справедливий вирок учасникам”, — йдеться в матеріалі.
В рамках економічного спору державна компанія зараз намагається стягнути з гарантуючого банку кошти, які належать державі на суму 1,13 мільярда гривень, які компанія фактично позичила і не повернула. Однак банк відмовляється відповідати за ці борги і виставляє себе жертвою обставин. Перед тим як потрапити у список розшуку, Юлія Фролова, голова правління банку, заявила у коментарі mind.ua, що вимоги Укренерго були неналежно сформульовані, тому їх не було задоволено.
Укренерго спростувало це, оскільки банк все ж задовольнив частину вимог, сформульованих таким же чином.
Зараз у двох паралельних судових процесах Банк Альянс захищає своє право не сплачувати Укренерго борг за компанію Коломойського. Зокрема, оскаржено рішення у справі № 910/3268/22, де Київський господарський суд зобов’язав фінустанову виконати свої гарантійні зобов’язання на суму 1,13 мільярда гривень. А у справі №910/1479/23 суддя Ростислав Сташків визнав гарантію невиконуваною.
Тепер Укренерго також має оскаржити це рішення. До завершення всіх етапів провадження у головній справі не буде відновлено.
“Невиконання фінансовою установою гарантійних зобов’язань може поставити питання про її вихід з ринку. Адже власний капітал банку менше 1 мільярда гривень, тому гарантійний платіж на суму 1,13 мільярда гривень може істотно вплинути на його фінансову стабільність”, — йдеться в матеріалі. Журналісти вже звернули увагу на те, що для банку третього рівня дуже незвично брати на себе зобов’язання на мільярди гривень, які перевищують його фінансові можливості. Більше того, навіть поверхневий погляд на показники балансу показує, що Банк Альянс не мав права видавати гарантії такого розміру.
Тим не менш, Банк Альянс виписував інші гарантії (станом на вересень 2023 року вони перевищили 7 мільярдів гривень) і брав участь у низці судових справ, пов’язаних з відмовою задовольнити вимоги гарантій кредиторів, зокрема Міністерства оборони, Національної служби здоров’я України, Оператора газотранспортної системи України «Нафтогаз Трейдинг” та Адміністрації морських портів України.
“Отже, очевидно, що анулювання гарантій у всіх випадках не є найкращим способом позиціонування фінансової установи на ринку. Хіба що в цьому і полягає бізнес-модель. Але тоді Національний банк — а також НАБУ — повинні уважніше придивитися до цього, щоб мінімізувати ризики для вкладників, а також для бізнесу, який досі працює з фінансовою установою”, — сказано в статті.
