Нові звірі, рослини, явища та хвороби – все це принесуть зміни клімату в Україну. І це не питання століть. Новий світ може настати за 50-100 років, пише bbc.com.
Він вимагатиме нових підходів і швидких змін. Готуватись до цього українцям слід вже зараз.
2070-й рік. Україна. Випаленим степом неподалік від Черкас біжить шакал. Він виглядає дещо наляканим. Ще б пак, адже йому треба знайти прихисток, доки його не наздогнало торнадо, що вирує за кілька кілометрів.
За 400 кілометрів на південь, в Одесі, після кількох місяців без жодної краплини лютує негода. Потужна злива затопила вулиці, потік зносить все на своєму шляху, а шквальний вітер ламає дерева і дахи. Це вже вчетверте за літо.
На півночі, у столиці, триває третій місяць нестерпної спеки. Температура повітря невблаганно підбирається до 40 градусів. Жінка за 60 щойно вийшла з розпеченого тролейбуса. Вона ледве може дихати, а ще треба дістатись до ринку.
Сьогодні святкова вечеря, вона запланувала приготувати борщ і сподівається знайти буряк не за всі гроші світу.
Адже відколи його майже перестали вирощувати в Україні, ціни на імпортний делікатес зросли в кілька разів.
Все це не фантазії з чергової антиутопії, а цілком реальний прогноз того, як може змінитися клімат в Україні у найближчі 50-100 років.
Підступні градуси
За останні 100 років середня температура повітря в Україні піднялася на 1,2 градуса. Це трохи більше ніж в середньому у світі, там підвищення становить 1,1 градуса.
– Невже це багато? – спитаєте ви.
– Ще й як, – скажуть кліматологи.
“У нормі температура тіла людини 36,6. Додайте один градус і це вже 37,6. Тобто ви починаєте хворіти, – пояснює кліматологиня Світлана Бойченко. – Наша кліматична система уже в стані захворювання і починає видавати нам різні аномалії”.
Тепер питання лише в тому, наскільки швидко і важко прогресуватиме ця хвороба.
Міжурядова група експертів з питань змін клімату розглядає три сценарії, залежно від того, наскільки ефективно людство буде протидіяти змінам клімату.
Експерти, з якими поспілкувалась BBC News Україна, сходяться на тому, що найбільш реальним виглядає другий сценарій, за яким до 2100 року середня температура на Землі зросте не більше ніж на 2-2,5 градуса.
Але є і зовсім песимістичний сценарій, який також виглядає реальним, – що температура до 2100 року зросте на 3-4 градуси.
При чому, чим північне, тим швидше зростатиме температура повітря, застерігають кліматологи.
“За найгіршого сценарію в арктичних широтах температура зросте на 8-10 градусів. Збільшення середньої температури на один градус – це збільшення теплого періоду на 10 днів. Якщо ми говоримо про зростання на 10 градусів, полярне літо може збільшитись на 100 днів”, – каже кліматологиня Віра Балабух.
А це ще стрімкіше танення льодовиків та ще сильніше розбалансування атмосферної циркуляції, що буде видавати все більше аномалій, як-от морози та снігові замети десь в Іспанії або 30-градусна спека в арктичних широтах.
Як це працюватиме в Україні
За найбільш імовірного сценарію, у найближчі 50-100 років клімат в Україні ставатиме все більш сухим, прогнозують експерти.
Високотемпературні, сухі повітряні маси будуть надходити з колишніх степів Прикаспію, які перетворюються на пустелі й напівпустелі. Поступове опустелювання повзтиме з південного сходу України на північний захід.
Воно принесе спекотне, а головне сухе літо.
“Спочатку злива, а потім суш, – пояснює Світлана Бойченко. – В таких умовах починаються посухи, адже навіть коли випадають дощі, сухі ґрунти не можуть їх прийняти. Такі ґрунти, як скло, вода по них лише стікає”.
“Для нормального живлення треба, щоб довго йшов затяжний, спокійний дощ. Ми про такі періоди вже забуваємо”, – додає кліматологиня.
Ще один побічний ефект сухої землі і рясних злив – регулярні повені і підтоплення, прогнозує Віра Балабух.
“Через спеку в атмосферу потрапляє більше вологи, хмари стають більш потужними, опади більш інтенсивними”, – пояснює вона.
Натомість практично зникнуть зими зі стабільним довготривалим сніговим покровом. І це також стане проблемою.
“Більшість наших річок мають снігове живлення. Якщо немає снігу, ми втрачаємо воду, яка повинна насичувати наші річки і колодязі. Виникає проблема з водозабезпеченням”, – пояснює Балабух.
Завдяки сніговому покрову також перегнивала суха трава, яка залишалась з осені. Без снігу бур’ян залишається сухим, а з приходом тепла він стає чудовим провідником для масштабних лісових пожеж.
Тандем із посух та сильних вітрів за сприятливих умов може провокувати пилові бурі. Це можливо навіть на Поліссі, де раніше активно осушували болота.
Клімат ставатиме все більш непередбачуваним, буде все більше аномальних явищ, каже Ірина Ставчук, заступниця міністра захисту довкілля та природних ресурсів з питань європейської інтеграції.
“Йдеться про тривалі теплові хвилі, пожежі, посухи, торнадо, буревії, спочатку відсутність опадів, а потім в одному регіоні за кілька годин випадає двомісячна норма. Збільшення таких екстремальних погодних явищ буде руйнівним”, – пояснює вона.
Прощавай, буряку! Привіт, Австраліє!
Клімат в Україні однозначно зміниться, але на клімат якої країни він буде схожим?
Експерти називають різні версії, але згодні, що у літній сезон він буде все більше нагадувати середземноморські країни. Які саме – буде залежати від кількості опадів.
Це може бути більш волога Італія чи Греція або більш посушлива Іспанія чи навіть Ізраїль.
Але радіти і готуватись висаджувати оливкові чи апельсинові гаї не варто, застерігає президент Українського клубу аграрного бізнесу Алекс Ліссітса.
Зважаючи на більш континентальний клімат і досі холодні зими, він радить рівнятися на Австралію та технології, які вона використовує.
“В Австралії йдеться про пшеницю, подекуди ще ячмінь та олійні, з цього треба виходити Україні”, – каже експерт.
Він зізнається, що зміни клімату відбуваються в Україні навіть швидше, ніж прогнозували. Кількість опадів вже різко скоротилася, а ті, що є, випадають здебільшого взимку.
У 2020 році майже весь урожай на півдні знищила посуха, коли протягом 60 днів трималася спека – понад 30 градусів тепла.
Фактично вся смуга знаменитих українських чорноземів потрапляє в зону “ризикованого землеробства”.
“Де-факто на півдні України, крім соняшника і озимої пшениці, нічого особливо вже й не виростиш, – каже Ліссітса. – У майбутньому Україна не зможе вирощувати сою, важко буде вирощувати ріпак та кукурудзу, а це наша основна експортна культура”.
Навіть таку національно чутливу для України культуру як буряк, в тому числі цукровий буряк, зміни клімату вже витісняють на Західну Україну. Ця вологолюба рослина не витримує нової спекотної і посушливої погоди влітку.
“Якщо раніше на території Львівської області та Прикарпаття ніхто не думав вирощувати цукровий буряк чи соняшник, то зараз ці культури виростають. Я думаю, в найближчі 30-50 років Західна Україна буде клондайком аграрного розвитку країни”, – додає він.
