Лісовий хоче об’єднати шкільну «історію України» з «всесвітньою історією». У науково-педагогічній спільноті із цим не всі згодні та збирають підписи

Лісовий хоче об'єднати шкільну "історію України" з "всесвітньою історією". У науково-педагогічній спільноті із цим не всі згодні та збирають підписи

Міністерство освіти і науки України має намір реформувати вивчення історії здобувачами загальної середньої освіти. З цією метою пропонується об'єднати воєдино шкільні предмети "історія України" та "всесвітня історія"

Зміст

Відповідний наказ Міносвіти №1072 було підписано очільником відомства Оксеном Лісовим 30 липня 2024 року.

Документ затверджує «концептуальні засади реформування історичної освіти в системі загальної середньої освіти», що йдуть у додатку обсягом 18 сторінок.

Необхідність об’єдання історії України та всесвітньої історії в один навчальний курс обґрунтовується генеральним директором директорату шкільної освіти Ігорем Хворостяним на 9-ій сторінці.

Аргументи «за»

«Під упливом російсько-української війни та дов’язаних із нею трансформацій міжнародних відносин Україна опинилася в епіцентрі геополітичних процесів. Це спонукає до виразнішого погляду на історію України як невід’ємного складника європейської та загалом світової історії. У системі загальної середньої освіти такий підхід має бути реалізований шляхом запровадження єдиного загальноосвітнього курсу історії, ключовим виміром якого буде взаємодія України і світу в історичній ретроспективі», — зазначається у додатку до наказу.

Окрім подальшого вивчення історії України як частини європейської і світової історії, серед переваг подібного підходу Міносвіти називає нібито зручність для вчителів.

«Єдиний загальноосвітній курс історії надасть додаткові переваги також для вчительства, як-от: можливість керувати навчальним процесом, ефективно використовуючи години навчальних занять; зосередитися на основних питаннях змісту; зробити навчання історії змістовно та інтелектуально наповненішим; швидше досягати навчальних цілей, тобто реалізовувати компетентніший підхід; вивільнити час для обговорень і виконання ученицями / учнями практичних завдань, зокрема для реалізації навчальних проектів; диференціювати навчання відповідно до зацікавлень учнівства; оперувати повнотою власних знань і досвіду», — йдеться у тексті документу.

Читайте також: Володимир В’ятрович. Громадянство без знання мови та історії — не громадянство

Окремо підкреслюється, що спільне вивчення національної та іноземної історії в межах одного навчального предмету є розповсюдженою практикою країн Північної Америки та Європи.

При цьому у себе на фейсбуці Лісовий запевняє у тому, що новий предмет під назвою «Історія: Україна і світ» або «Історія України і світу» буде «україноцентричним» й таким, що формуватиме «українську ідентичність у дітей».

Необхідного для засвоєння історичного фактажу в новому навчальному курсі буде менше, каже міністр.

«Бо зараз навчальні програми спрямовано на вивчення учнівством надмірного за обсягом фактографічного матеріалу», — написав міністр 9 серпня на Facebook.

«Ці зміни — наша протиотрута від російської пропаганди на роки вперед», — вважає Лісовий.

Аргументи «проти»

Незгодні з ним представники академічних кіл і педагоги натомість почали збирати у мережі підписи під письмовим зверненням щодо неприпустимості об’єднання в один предмет шкільної «історії України» та «всесвітньоїх історії». Лист на ім’я міністра освіти Оксена Лісового є відкритим до підписання — у тому числі й батьками школярів. Бажаючим долучитися пролонують заповнити спеціальну форму.

Противники об’єднанням двох предметів оцінюють таку ідею як «нищення національної моделі освіти» та «підривом державності України зсередини». 

«Під час національно-визвольної війни обʼєднувати ідеологічно важливий україноцентричний предмет «Історія України» із всесвітньою історією недопустимо», — наполягають автори звернення, серед яких є доктори і кандидати наук, вчителі шкіл. Загалом вже понад 130 підписів.

Як звертається увага у листі до очільника Міносвіти, «Росія постійно використовує весь потенціал своєї пропаганди, аби довести, що історії України як самодостатнього історичного, етнокультурного процесу немає, що вона є клаптиковою, «вкраденою з історій інших держав та народів». Аналогічні тези також просуються певні політичні сили у Польщі, Румунії, Угорщині.

Читайте також: Сергій Громенко. Історія — виключний державний ресурс Росії під контролем Путіна

Якщо учень не вивчатиме окремо історію України, заявляють ті, хто проти її об’єднання з курсом всесвітньої історії, в свідомості майбутнього громадянина «Україна постане виключно як додаток до історії сусідніх держав, інструмент їхньої політики».

Твердження, що злиття предметів ґрунтується на досвіді провідних держав світу, у відкритому листі до Лісового теж розглядається як хибний аргумент.

«Ми не можемо у фундаментальних питаннях, які стосуються виживання українців як нації у світі, копіювати досвід інших країн, адже він виходить з їхнього світогляду, їхніх історичних обставин та національних інтересів», — йдеться у зверненні.

  • Нагадаємо, після призначення на посаду Оксен Лісовий відмовився від наукового ступеня кандидата наук. Це було викликано звинуваченням у плагіаті.
Новини Полтави