Буквально декілька днів тому журналісти опублікували результати останніх соціологічних досліджень щодо можливих майбутніх кандидатів на посаду міського голови міста Полтави.
Згідно з якими, для Полтави та полтавців вимальовується досить невтішна перспектива. Оскільки заміри громадської думки показали, що основними лідерами майбутніх виборчих перегонів являються відсторонений від посади міського голови за корупцію Олександр Мамай та професіний популіст Сергій Каплін. Хоча, думаю, що можна це все спростити до одного прізвища — Мамай. Адже, ні для кого не секрет, що між Мамаєм та Капліним останні роки зав’язався тісний політичний союз в якому один виступає сценаристом та спонсором, а інший виконує свою звичну роль політичного популіста і блазня. І щоб довести цей факт непотрібно заглядати в минуле. Оскільки, так само декілька днів тому один з телеграм каналів Полтави звернув увагу полтавців на те, що члени політичної ради партії Капліна працюють над формуванням виборчої сітки Мамая при роздачі так званих подарунків першокласникам від «благодійника» Мамая.
Тобто, стає явним той факт, що Мамай, не дивлячись ні на які кримінальні провадження і навіть на свою славу проросійського політика, планує здійснити свій політичний реванш. Як це було і після правління сумновідомого «директора фунта» Олександра Шамоти.
То ж чому все знову повторюється і хто до цього доклав своїх рук?
Звісно, що в усьому винна перш за все діюча влада, в особі родини Ямщикових. Принаймні всі невдачі лягають негативом саме на їх плечі. Та чи є вони реальною владою в нашому місті? Думаю, що — це риторичне питання. Оскільки всім давно відомо, хто насправді за відсутності Мамая є реальним господарем в місті — це Євген Дикань та підконтрольна йому фракція «За Майбутнє» в Полтавській міській раді. Про що свідчать постійні корупційні скандали, в які потрапляють члени команди Диканя, а родина Ямщикових на це просто не звертає уваги. Що і підтверджує даний факт.
Іншим фактором такого стану речей, який грає на руку Мамаю являється тотальна некомпетентність діючої міської влади. До прикладу, можна згадати як наша діюча влада під кінець літнього періоду вирішила запустити в роботу два фонтани. Які повинні були працювати не восени, як буде зараз, а в спеку, яка накрила нашу країну декілька тижнів тому. Що заважало владі підготувати їх ще весною до роботи влітку? Так само, що заважало діючій владі займатися консервацією фонтана «Єдність» минулої осені, а не влітку цього року? Невже на це вплинули численні кримінальні провадження?
І при кожній такій ситуації наша влада взяла за звичку розповідати про відсутність коштів в міському бюджеті. То чому ж кошти на закупівлі з переплатами у діючої влади знаходяться, а на те, що може забезпечити полтавцям комфорт, ні? Знову — риторичне питання. І знову все та ж сама відповідь. Бо вся влада в місті знаходиться в руках Євгена Диканя, який встановив тотальний контроль над Полтавською міською радою. Чи могло бути інакше? Звісно, що так. Але для цього в Полтаві повинна запрацювати правоохоронна система та безповоротність покарання. Адже важко уявити, щоб в розвинутих країнах муніципалітет контролювала людина над якою йде суд за корупційний злочин. Так само важко уявити, щоб було стільки корупційних скандалів, а правоохоронна система демонструвала свою безсилість і зчаста навіть злочинну бездіяльність.
Тож саме завдяки цьому у таких, як Мамай з’являються кожного разу можливості на реванш, а такі, як Дикань — на свободі. Тому, ми і будемо ще не один рік ходити по зачарованому колу політичної корупції та підкупу виборців.
Ігор ГОЛОВАТИЙ, громадський діяч
