10 квітня видавництво "Ранок" нагородило переможців премії "Ранкові зорі", заснованої для заохочення незламних та ініціативних учителів, які навчають і навчаються попри виклики війни
Переможцем у номінації «Незламний учитель» стала вчителька української мови та літератури з Волновахи Донецької області Оксана Обідченко. Про неї ми розкажемо детальніше в цьому матеріалі.
«До нас війна прийшла вже 25 лютого — тоді прилетів перший снаряд, який зруйнував мій дім», – розповіла жінка.
Уперше Оксана Обідченко стикнулася з окупантами у 2014 році. Наприкінці травня того року на околицях Волновахи між українськими військовими та проросійськими бойовиками тривали бої за контроль над населеним пунктом, унаслідок чого місто на два місяці опинилося під окупацією. Лише в липні над Волновахою знову підняли український прапор. Увесь цей час Оксана Обідченко не залишала рідного міста.
У лютому 2022 року окупанти зруйнували дім учительки. До 6 березня їй разом зі старенькою мамою довелося переховуватися в підвалі напівзруйнованого будинку, поки один український військовий не допоміг їм виїхати з міста. Тікати довелося, в чому були. Пані Оксана не змогла навіть забрати свою трудову зі школи, адже директорка одразу погодилася співпрацювати з окупантами.
З рідного міста вчителька переїхала до Дніпра, потім – до Трускавця, а нині вона мешкає на Тернопільщині. Щойно з’явилася можливість, Оксана Обідченко почала телефонувати своїм учням і дізнаватися, як вони. Через деякий час Оксана Обідченко та її колеги вирішили заснувати власну онлайн-школу, аби учні, яких розкидало по інших містах і навіть країнах, мали нагоду навчатися далі. Однак і тоді виклики не закінчилися.
«Коли ми давали оголошення про школу, то пішли погрози. Погрози від колишньої директорки, яка закликала нас негайно повертатися і починати працювати на окупанта. Після цього вона занесла всіх до чорного списку. Практично дороги назад у нас не було, лише вперед», — розповіла пані Оксана.
Оголошення про відкриття онлайн-школи Оксана Обідченко разом із колегами поширювала через різні місцеві канали та групи в соціальних мережах. Однак батьки не поспішали записувати дітей до цієї школи. Разом із тим погрози стали надходити не тільки від колишньої директорки, а й від інших земляків, які підтримали окупантів.
«Щоб не впадати у відчай, я почала проходити курси підвищення кваліфікації, брати участь у різних наукових конференціях, займалася волонтерською діяльністю, зокрема вела мовні курси для дорослих. І фактично весь час була на зв’язку зі своїми учнями», – розповіла педагогиня.
30 серпня школа пані Оксани все ж запрацювала. Зараз там навчається 262 дитини з різних регіонів, у тому числі з ТОТ. Працювати доводилось у складних умовах: під час блекаутів жінка проводила уроки у Пунктах незламності або ловила зв’язок просто на морозі.
Нещодавно вона у співавторстві з іншою вчителькою написала посібник «Працюймо разом», що містить вправи й тести для уроків з української мови. Оксана Обідченко сподівається, що колись зможе видати книжку.
«Незламність — це здатність виходити переможцем зі складних життєвих ситуацій. Я вірила у своїх учнів і колег, які виїхали з окупації, вірила в себе. Я відчувала, що зможу пройти будь-які випробування, які може поставити перед нами життя», – резюмувала вчителька.
