Закон про мобілізацію набув чинності. Що змінилося для військовозобовʼязаних

Українські військові. Getty Images

18 травня набрав чинності закон про мобілізацію. Відтепер у військо призивають чоловіків з 25 років, а не з 27, як було раніше. Також, військовозобовʼязані матимуть 60 днів для оновлення даних у ТЦК, ЦНАПі або в електронному кабінеті — додатку "Резерв+", який до червня працює в тестовому режимі. Що ще змінюється для цивільних та військових — у матеріалі Суспільного.

Що зміниться для військовозобовʼязаних

Відсьогодні чоловіки віком від 18 до 60 років на час дії воєнного стану мають носити при собі приписне посвідчення, військовий квиток чи тимчасове посвідчення військовозобовʼязаного. Вимагати його предʼявити можуть поліцейські або військовослужбовці ТЦК і СП.

Також з 18 травня військовозобовʼязані матимуть 60 днів для уточнення військово-облікових даних — адреси проживання та контактів. Зробити це можна або у будь-якому ТЦК та СП, чи ЦНАП, де при собі треба мати:

  • паспорт;
  • ідентифікаційний код;
  • військово-обліковий документ;
  • медичні довідки про хвороби, якщо такі є;
  • посвідчення водія (за наявності);
  • документи про освіту, склад сімʼї, а також документи, що підтверджують право на відстрочку, якщо такі є.

Або дані можна оновити в електронному кабінеті призовника "Резерв+". З 18 травня він працює у тестовому режимі, а у червні має запрацювати повноцінно. Реєстрація в ньому добровільна. Дані з нього фіксуватимуться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобовʼязаних та резервістів "Оберіг".

Як вручатимуть повістки

Є три типи повісток, які можуть будь-де та будь-коли, але лише особисто в руки, видати представники ТЦК і СП:

  • для уточнення облікових даних;
  • для проходження ВЛК;
  • мобілізаційне розпорядження, так звана бойова повістка (її видають лише після того, як людина проходить військово-лікарську комісію).

Поліцейські не видаватимуть повістки, але можуть звірити документи військовозобовʼязаного з даними у базі "Оберіг" та, якщо вони не оновлені, мають право передати людину до ТЦК та СП.

Законна підстава відмовитися від повістки — якщо персональні дані в ній вказані некоректно. У такому випадку військовослужбовці ТЦК і СП складуть акт про відмову.

Після отримання повістки військовозобовʼязаний має прийти до ТЦК та СП у вказаний в ній термін. Не зробити цього і не отримати за це санкції можна у декількох випадках, зокрема, через хворобу, смерть близького родича, бойові дії (в тому числі, наприклад, через ракетні обстріли, якщо через них пошкоджено ваше житло). Про причини неявки треба протягом трьох днів повідомити ТЦК та СП. Далі — є тиждень, щоб таки прийти до військкомату.

Яка відповідальність за неявку

Якщо людина не зʼявилася по повістці, керівник ТЦК та СП може звернутися до поліції, аби ті доставили її у військкомат. У поліцейських є пʼять днів на розшук. Після — керівник ТЦК надсилає людині поштою вимогу про виконання обовʼязків.

Вимога дійсна, навіть якщо її не отримали особисто в руки — надсилати її будуть за вашою адресою, яка є у військкоматі, тож якщо адреса не актуальна — ще один привід таки оновити дані. Якщо військовозобовʼязаний протягом девʼяти днів ігнорує вимогу про виконання обовʼязків, ТЦК та СП може звернутися до суду, аби обмежити його у керуванні авто. Суд відмовить у позбавленні прав, якщо людина працює водієм і це її основний заробіток, або використовує автівку через інвалідність.

Чоловіків за кордоном, які не оновили дані, позбавлять консульських послуг.

Також Верховна Рада збільшила штрафи за неявку до ТЦК та СП. Якщо йдеться про ігнорування повісток на уточнення даних або на проходження ВЛК, це адміністративне правопорушення і сума штрафу складатиме від 17 тисяч до 25,5 тисяч гривень. Чи виписувати штраф та на яку саме суму визначатиме суд. Блокувати рахунки можуть лише тим, хто не сплатив штраф, і це знову ж таки, вирішує суд.

Якщо військовозобовʼязаний ігнорує мобілізаційне розпорядження, його можуть притягнути до кримінальної відповідальності (336 стаття Кримінального кодексу України) — від трьох до пʼяти років позбавлення волі. На запит Суспільного в Офісі генеральної прокуратури повідомили, що протягом 2023 року за цією статтею зареєстрували 6745 правопорушень, з яких 1768 направили до суду.

Новини Полтави